Провулок Щорса в Одесі перейменовано на честь Гінзбург

В Одесі, в рамках процесу декомунізації, провулок Щорса отримав нову назву на честь Людмили Гінзбург, що стало результатом виконання Закону України, який засуджує комуністичні та націонал-соціалістичні тоталітарні режими. Ці зміни в топоніміці затверджуються місцевими органами влади з урахуванням історичних фактичних даних, архівних матеріалів та рекомендацій спеціалізованих комісій.

Офіційне рішення про перейменування провулка Щорса було ухвалено Одеською міською радою під номером 638-VII 27 квітня 2016 року в контексті загальноміського процесу декомунізації.

У статті представлена інформація, отримана з відкритих джерел, біографічних досліджень, краєзнавчих матеріалів, а також офіційних документів, що стосуються декомунізації в Одесі. Історичний контекст допомагає зрозуміти, чому з міського простору усуваються імена, пов’язані з радянською ідеологією.

Людмила Гінзбург — видатна особистість, яка зробила значний внесок у розвиток музичної освіти в Одесі. Її заслуги підтверджені професійними нагородами, архівними документами та пам’ятними ініціативами в місті. Саме тому її ім’я стало частиною сучасної топоніміки, символізуючи шану до культурної спадщини Одеси.

Раніше ми повідомляли про перейменування вулиці Щорса в Хаджибейському (тепер Малиновському) районі, а тепер акцентуємо увагу на провулку Щорса в тому ж районі.

Нагадуємо, що Микола Щорс був командиром дивізії Червоної армії під час Громадянської війни, і його образ значною мірою був прославлений радянською пропагандою. У сучасній українській історіографії Щорс, який воював проти армії УНР, часто сприймається як символ радянської ідеології. Тому виключення його імені з адресної системи виглядає цілком логічно.

Варто також зазначити, що обставини його смерті на фронті (він був убитий кулею в потилицю) викликають чимало запитань. Деякі відомі особистості, зокрема Левко Лук’яненко — український політик і дисидент, висловлювали припущення, що це могло бути вбивство за замовленням, виконане чекістом з Одеси Танхиль-Танхилевичем за вказівкою Москви.

Дослідники вважають, що до його загибелі могли привести його нібито «українізаторські» настрої та відхід від жорсткої більшовицької політики. Додатково, загадкові смерті двох його найближчих соратників — командира Новгород-Сіверського полку Тимофія Черняка і комбрига Василя Боженка — створюють типовий для тих часів сценарій усунення небажаних осіб.

З 2016 року провулок Щорса носить ім’я видатної одеситки Людмили Наумівни Гінзбург (1916, Аккерман, нині Білгород-Дністровський — 2001, Одеса). Вона була музичною педагогинею, професоркою кафедри фортепіано Одеської консерваторії імені А. В. Нежданової (тепер ОНМА), заслуженою артисткою УРСР, а також лауреаткою і дипломанткою національних і всесоюзних конкурсів.

Людмила Гінзбург закінчила Одеську консерваторію в 1936 році й почала виступати ще в студентські роки як солістка та концертмейстерка Одеської філармонії під час довоєнного періоду. Після війни їй запропонували стати доценткою кафедри спеціального фортепіано.

Її педагогічний талант, що базувався на природному музичному обдаруванні, приваблював багатьох талановитих студентів. Як згадувала сама Людмила Наумівна, одного разу ректор порадив їй бути скромнішою, щоб уникнути звинувачень у «переманюванні» учнів.

Концерти Гінзбург у Великій залі Одеської філармонії, а також її виступи в Україні та за кордоном завжди привертали увагу та викликали захоплення слухачів і відомих музикантів. Вона активно гастролювала не лише в Одесі, а також у Фінляндії, Німеччині та Франції.

Регулярні виконання творів одеських композиторів на різних мистецьких платформах сприяли її членству у Спілці композиторів України. Її педагогічна діяльність здобула широкий визнання в Україні та за кордоном: близько ста її випускників продовжують традиції одеської піаністичної школи.

Людмилу Гінзбург в Одесі шанують і пам’ятають. В Одеській національній музичній академії імені Нежданової була заснована стипендія на її честь для обдарованих студентів-піаністів.

У 2006 році на фасаді будинку на вулиці Рішельєвській, де вона прожила 30 років, була встановлена меморіальна дошка. На базі Одеського професійного коледжу мистецтв регулярно проводяться відкриті фестивалі та конкурси для студентів-піаністів, присвячені пам’яті Людмили Гінзбург.

Раніше ми також розповідали про перейменування вулиці Піонерської на Академічну, пояснюючи, як одеська вулиця позбулася ідеологічного навантаження і набула нового значення.

Крім того, у попередніх матеріалах ми згадували про те, як вулиця Жовтневої революції в Одесі була перейменована на вулицю Єфима Геллера.

Автор: Валерій БОЯНЖУ, Херсон — Одеса

Стаття створена на основі матеріалів: odessa-life.od.ua