Одеський еколог, біолог і правозахисник Владислав Балинський підкреслив, що дерево, яке розташоване біля входу до Літнього театру, є білою тополею (Populus alba), а не «канадською», як його іноді неправильно іменують. Експерти точно визначили вид рослини за формою її крони та характерними ознаками.
На фотографії 1917 року це дерево вже досягає приблизно 13 метрів у висоту. Зважаючи на швидкість росту білої тополі, можна припустити, що його посадили наприкінці XIX століття, коли на території знаходилася будівля Новоросійського товариства сільського господарства, а озеленення здійснювали спеціалісти, які відбирали рослини, адаптовані до степового клімату Одеси.
У 1973 році газета «Вечірня Одеса» опублікувала опис «тополі-велетня», яка сягала приблизно 30 метрів заввишки і мала діаметр крони близько 35 метрів, що свідчить про понад столітній вік рослини. Екологи вважають, що її реальний вік складає близько 130 років, що ставить під сумнів дані акта Горзелентреста 2017 року, в якому вказано, що дереву лише 90 років.
Згідно з історичним планом 1866 року, територія Літнього театру завжди була частиною Міського саду, який був подарований місту Феліксом де Рібасом.
У 1972 році Міський сад отримав статус пам’ятки природи місцевого значення, але в 1984 році, під приводом уточнення меж, територію Літнього театру виключили з природно-заповідного фонду. Екологи вважають це юридичною колізією, яка потребує виправлення.
Відповідно до українського Закону «Про природно-заповідний фонд» (ст. 51–53), зміна меж заповідних територій без наукового обґрунтування заборонена. Крім того, Україна зобов’язана зберігати історичні екосистеми відповідно до вимог Бернської конвенції та європейських директив.
Активісти вважають, що повернення Літнього театру до складу Міського саду є не лише відновленням історичної справедливості, а й виконанням міжнародних зобов’язань щодо охорони природи та культурного ландшафту.
У 2018 році громадська організація «Зелений лист» домоглася повернення Літньому театру статусу об’єкта культурної спадщини через суд. Наступним кроком активістів стане відновлення охоронного статусу природно-заповідного фонду для всієї ділянки.
На даний момент територію орендує компанія «Солінг», і активісти вимагають розірвання цього договору, вказуючи на можливі порушення його умов. Відновлення цілісності Міського саду дозволить захистити не лише стару тополю, але й близько ста інших цінних дерев.
Паралельно активісти готують звернення до правоохоронних органів, звинувачуючи мерію в систематичному заниженні орендної плати за цю ділянку, що, на їх думку, завдало місту значних фінансових втрат.
Детальний аналіз договору оренди, нарахувань та фактичних платежів, а також можливі причини заниження орендної плати були опубліковані в рамках журналістського розслідування.
Раніше було опубліковано повідомлення «Живий свідок махінацій: як одне дерево може змінити долю Літнього театру в Одесі».
Стаття підготовлена за матеріалами: odessa-life.od.ua